Економічна ситуації в Україні
Posted in: Економіка, Україна | Comments (2)
Усім відомо, що Україна є однією з найбільш уражених світової фінансовою кризою країн у Європі. Попри те, що пропозиція $ і € перевищила попит у цьому році. Та ще кілька позитивних моментів у макроекономічній системі України проблем лишається дуже багато.
Сьогодні я вирішив поділитися з вами думками щодо перспектив розвитку та реформування пенсійної системи в Україні. Сподіваюся вам буде цікаво, якщо мене ще хоч хтось читає.
Нагальною проблемою для виходу з кризи української економіки є збалансування бюджету держави за допомогою скорочення видатків. Отже, в ідеалі, було б добре довести дефіцит бюджет України до 2% ВВП. Але, скоріше за все це є неможливим через ряд економічних, але насамперед, політичних причин. Але про це пізніше.
Неадекватна фіскальна політика відштовхує потенційних інвесторів від українського ринку. В Україні треба створити справедливе бізнес-середовище через усунення податкових привілеїв, що існують у системі операцій з Кіпром.
У пенсійному секторі ситуація розвивається за таким сценарієм, що скоро уряд просто не зможе виконувати свої зобов’язання перед пенсіонерами. Хоча, вихід є. В Україні існує проблема великої різниці між пенсіями. Є люди що отримують 25000₴, а є багато хто має лише 1000₴. Зменшивши великі пенсії, можна було б перенаправити ті кошти на збільшення малих пенсій, або їх фінансування.
Щодо політичних причин, що унеможливлюють проведення адекватної фіскальної політика є наступні:
1. Популістські передвиборчі обіцянки президента та його команди
2. Небажання усвідомлення усієї складності економічної ситуації в Україні
3. Нестача політичної волі для проведення непопулярних реформ і відновлення співпраці із МВФ і групою Світового Банку
Маю надію, на здоровий глузд нового президента України і уряду.
PS. Можливо у когось є якісь думки з цього приводу? Якщо так – лишайте їх у коментарях.
admin @ March 7, 2010
Резолюція Європейського Парламенту щодо ситуації в Україні
Posted in: ЄС, Міжнародні відносини, Політика, Україна | Comments (2)
Європейський Парламент,
– беручи до уваги свої попередні резолюції по Україні,
– беручи до уваги заяву і рекомендації Комітету Парламентського Співробітництва Україна-ЄС, що відбувся в жовтні 2009 року,
– беручи до уваги договір із партнерства та співробітництва (ДПС) між Європейським Союзом і Україною, який набув чинності 1 березня 1998 року, і що продовжується переговорами з підписання Угоди про асоціацію (УА), призначена для заміни (ДПС),
– беручи до уваги Порядку денного з асоціації Україна-ЄС, заміняючи план дій, прийнятий у червні 2009 року,
– беручи до уваги спільну заяву, прийняту на саміті Україна-ЄС, який відбувся у Києві 4 грудня 2009 року,
– беручи до уваги угоду між Європейським Співтовариством і Україною про спрощення візового режиму, підписаний 18 червня 2007 року, що набув чинності 1 січня 2008 року,
– беручи до уваги результати українських президентських виборів, де перший тур відбувся 17 січня 2010 року, а другий – 7 лютого 2010 року,
– беручи до уваги Східне Партнерство (СП), започатковане у Празі в травні 2009 року,
– враховуючи заяви, зроблені місією спостерігачів ОБСЄ/БДІПЛ на президентських виборах 17 січня і 7 лютого 2010 року,
– беручи до уваги Статтю 110 (2) своїх процедурних правил,
А. в той час як Україна має сильні історичні, культурні та економічні зв’язки з Європейським Союзом, і в той час як вона є одним з ключових стратегічних партнерів ЄС на її східному кордоні, тоді як її інтеграція з ЄС може мати позитивний вплив на безпеку, стабільність і процвітання всього континенту,
B. тоді як Україна є європейською державою, і, відповідно до статті 49 Договору про Європейський союз, може подати заявку на членство в ЄС, як і будь-яка європейська держава, яка дотримується принципів свободи, демократії, поваги прав людини і основних свобод, і верховенства права,
C. враховуючи, що Міжнародна місія зі спостереження за виборами зазначила, що другий тур президентських виборів в Україні підтвердив оцінку першого раунду, що більшість зобов’язань перед ОБСЄ та Радою Європи були виконані, і що ці вибори були об’єднали воєдино прогрес, досягнутий з 2004 року,
D. в той час як приєднання України до Світової організації торгівлі (СОТ) знаменує собою важливий крок на шляху прийняття міжнародних та європейських економічних стандартів і розширення торгових зв’язків з ЄС, прискорення переговорів про створення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ВЗВТ) як невід’ємної частини УА,
Е. слід пам’ятати, що Україна є країною, яка зазнала комуністичне і радянське панування і пройшла довгий шлях до подолання негативної спадщини, що лишилася позаду,
F. у той час як близько 80% російського газ до ЄС йде транзитом через Україну,
G. а СП може бути успішним і сприяти мирному розвитку, стабільності та процвітанню всіх східних сусідів, тільки якщо вона заснована на конкретних і надійних проектах, які фінансуватимуться в достатньому обсязі, беручи до уваги, з огляду на її розміри і геополітичне та стратегічне значення, Україна вважається регіональним лідером в рамках СП,
1. Вітає заяву Міжнародної місії із спостереження за виборами, що другий тур президентських виборів в Україні підтвердив оцінку першого раунду, що більшість зобов’язань перед ОБСЄ та Радою Європи були виконані, що кандидати змогли вільно вести виборчу кампанію в умовах конкуренції , але у поляризованому виборчому середовищі, що засоби масової інформації загалом надаюли виборцям можливість зробити усвідомлений вибір, і що в день виборів, голосування було проведено організовано, професійно та на транспарентній основі по всій країні в спокійній атмосфері;
2. Із задоволенням відзначає високу явку виборців, що свідчить про активну участь українських громадян у прийнятті рішень щодо курсу своєї країни і є зобов’язанням для українських політиків змиритися працювати відповідно до цього;
3. Вважає, що Україна, як і будь-яка діюча демократія, має не тільки зосередити увагу на самому дні виборів, але і вимагає більш широких правових рамок, що гарантують прозорість політичного процесу, включаючи фінансування політичних партій та кандидатів;
4. Визнаючи європейські прагнення України, вважає, що двері до Європи мають бути відкритим, а також те, що дисципліновані вибори є важливим сигналом для європейського громадської думки, що ясно показує, що сьогодні Україна є нормальною європейською державою, яка має право зробити свій європейський вибір;
5. Ключова роль України в енергетичній безпеці Європейського союзу; підкреслює важливість активізації співробітництва між Україною та ЄС у галузі енергетики, і закликає до подальших угод між Україною і ЄС, спрямованих на забезпечення поставок енергоносіїв для обох сторін; підкреслює важливість прозорості в поставках і транзиті газу; стурбований тим, що проект газопроводу Nord Stream підриває принцип солідарності в галузі енергетичної безпеки ЄС, безпосередньо орієнтованому на транзитні країни і має бути побудований в обхід України;
6. Підкреслює той факт, що, незважаючи на досягнутий прогрес, існуюча угоди про спрощення візового режиму має бути переглянута у довгостроковій перспективі, і закликає Раду доручити Комісії переглянути цю угоду з українською владою для роботи над дорожньою картою щодо безвізових поїздок для України;
7. Закликає Комісію та Раду підтвердити готовність ЄС допомогти Україні у рамках СП і Порядку денного з асоціації Україна-ЄС; підкреслює той факт, що СП не повинно перешкоджати членству в ЄС для сусідніх країн, що бажають подати заявку на членство на основі Статті 49 Договору про Європейський Союз;
8. Доручає своєму Голові доставити цю резолюцію Раді, Комісії, державам-членам, а також уряду і парламенту України.
admin @ February 25, 2010
Політичні зміни в Україні
Posted in: ЄС, Політика, Україна | Comments (0)
Перспективи розвитку україно-російських відносин
Те, що відбуватимуться зміни у зовнішній політиці України, напевне, ні у кого не викликає сумнівів. І, виходячи з риторики команди лідера регіоналів та останніх заяв самого Януковича, курс нової влади буде спрямовано на інтенсифікацію відносин з РФ.
Чимало інших заяв та промов Януковича підтверджують його стійку «проросійську» лінію.
Між тим, позиція Януковича виглядає й не такою вже поступливою апетитам «північного сусіда». Зокрема, він зазначив, що «формат відносин України з НАТО наразі визначено», і хоча питання євроатлантичної інтеграції Києва ще не на часі, воно все-одно «вирішуватиметься на всеукраїнському референдумі».
Щодо російської мови – нова команда має наміри лише «імплементувати Європейську хартію регіональних мов і меншин», тож про статус «другої державної», як того дуже хотіли б у Москві, зовсім не йдеться.
Україна – НАТО
Так вже склалося, що питання євроатлантичної інтеграції для України є набагато більш «чутливою» темою, ніж перспективи вступу країни до ЄС. З іншого боку, це є окремим «розділом» україно-російського діалогу, в якому сторони до сьогодні займали різні позиції.
За інформацією «Радіо свобода», Медведєв на одній із зустрічей з представниками російських спецслужб навіть подякував співробітникам ФСБ «за реалізацію важливих заходів, які перешкоджали вступу України в НАТО».
Утім, не все так песимістично. Так, на початку лютого Україна вже приступила до виконання Річної національної програми – 2010. Цей документ, який фактично повторює наповнення Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ), визначає якісно новий формат співпраці з Альянсом.
Варто також згадати, що українські експерти беруть активну участь в розробці нової стратегічної концепції НАТО, що є само по собі важливим фактором.
Україна – ЄС
Стосовно європейських перспектив України, на думку більшості експертів, «прориву» чекати не варто. Втім перше, що побачив для себе Янукович на цьому напрямі – «забезпечення енергетичної безпеки Європи» через «створення газотранспортного консорціуму», де кожний учасник (Україна, Росія, ЄС) матимуть по 33.3% акцій.
Регіональне лідерство України
Продовжуючи тему європейської інтеграції України слід згадати про ініціативу ЄС «Східне партнерство». За задумом цей проект передбачає зміцнення відносин Євросоюзу зі східними сусідами (Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією, Молдовою, Україною).
Крім того, ініціатива має на меті нарощування горизонтальних зв’язків між країнами-учасницями, де регіональне лідерство об’єктивно може належати Україні.
Утім, така перспектива не влаштовує РФ. Більше того, Москва з самого початку наполегливо висувала претензії до Євросоюзу, що через «Східне партнерство» вона втрачає власні «сфери впливу» на пострадянські держави.
Тож після приходу до влади в Україні нової політичної команди (більш лояльної до позицій Москви) можна припустити, що «Східне партнерство» очікують не найкращі перспективи.
admin @ February 18, 2010
Моя точка зору про наслідки виборів
Posted in: ЄС, Вибори, Україна | Comments (2)
Один мій знайомий француз, поставив мені кілька питань щодо виборів президента України, і я вирішив опублікувати свої відповіді. Гадаю, це буде цікаво для великої кількості людей.
1. «Результати голосування вже є остаточними, але чи ще буде другий тур?» – 7 лютого відбувся другий тур виборів. Але, зараз вони не можуть оголосити переможця, бо Юлія Тимошенко подала у суд проти Віктора Януковича. Тому, ми взнаємо результат вже після рішення суду.
2. «Чи відповідає Україна в політичному і економічному плані сьогоденню?» – Я не дуже зрозумів суть цього питання. Але, я все ж таки спробую відповісти. Отже, у політичному плані Україна має більше демократії, ніж більшість країн Східної Європи. І це також підтвердили лідери США, ЄС, та інших демократичних країн. Наші стандарти є високими. Щодо економіки, то у 2005 році Україна отримала статус країни із ринковою економікою. У 2008 році Україна приєдналася до СОТ (Світової Організації Торгівлі). Але, що є цікавим, більшість країн колишнього СРСР не є членами СОТ, включаючи Росію. Наш банківський сектор є менш розвиненим, ніж у Франції, але у той самий час, український народ дуже широко використовує банківські картки. Рідко можна знайти кафе, де не приймають кредиток. А все інше – як усюди. Деякі послуги є більш розвиненими у Франції, а деякі – в Україні.
3. «На твою думку, чи є результати виборів хорошою чи поганою звісткою?» – На мій погляд, такий результат є ганьбою для українського народу. Така людина, як Віктор Янукович не має належного рівня освіченості. Він не може відрізнити як Чорногорію від Косово, так і Південну Осетію від Абхазії. На мій погляд – це марна трата часу. Я вважаю, він не буде президентом усі ці 5 років. Це є очевидним, що він є негідним кандидатом. До виборів його політична партія пропагувала ідею про збільшення соціальних стандартів. Але в середу, в українському парламенті (Верховній Раді) його партія дала лише 2 голоси. Таким чином, ми бачимо, що він не буде виконувати своїх передвиборних обіцянок. Але, з огляду на неналежну освіченість, недостатню поінформованість, відсутність відповідної освіти та злиденну ситуацію народу зі Сходу України можна дійти висновку, що ці люди не можуть правильно оцінити кандидата.
4. «Чи це може змінити повсякденне життя населення?» – Ні. Нічого не зміниться. З огляду на те, що Віктор Янукович був вже 2 рази прем’єр-міністром і не провів жодних реформ. Президент України має менше влади, ніж прем’єр-міністр, тому я роблю висновок, що він викине у повітря свій мандат. Але це на краще.
5. «І у порівнянні з Європою, як ти бачиш зміну речей, після цих змін?» – На мій погляд, максимум що зміниться – іноземці не зможуть приїжджати в Україну без віз. Але український парламент вже почав цей процес напередодні виборів. І це справедливо, бо жоден українець не може в’їхати в ЄС без візи.
6. «Чи не боїшся ти «зближення» з Росією і повернення до років до «Помаранчевої революції»?» – Я не думаю, що «зближення» з Росією буде суттєвим, бо вже економічно ми не можемо бути з Росією, тому що Україна є членом СОТ, а Росія – ні. Крім того, Україна цього року підпише 2 угоди з ЄС про політичну асоціацію і створення зони вільної торгівлі. Таким чином, немає ніяких шансів для Росії мати щось спільне з нами. Щодо повернення у роки до “Помаранчевої революції”, я відповім наступне – неможливо змінити демократичний режим на щось подібне як у Росії, тому що російський і український народи є різними, росіяни хочуть мати царя, а ми любимо свободу – це історично. В іншому випадку, що я можу сказати, і це не лише моя думка, бо я поділяю її з багатьма європейськими та американськими фахівцями, що наше віддалення від ЄС спровоковане вашою політикою, яка не дає нам усю необхідну як економічну так політичну допомогу! Таким чином, підсумовуючи, ЄС не зробив нічого, щоб зблизити нас, однак, ЄС зробив усе, щоб стати ближче до Росії (її авторитарного режиму), в той же час залишаючи Україну (її демократію). Таким чином, на мою думку, ЄС винний на 80% у тому, що Україна віддалилася від нього. У тому числі з питань віз, дипломатичної, політичної та економічної допомоги в період кризи, напротивагу Росії (особливо щодо її імперіалістичних апетитів).
admin @ February 14, 2010
Чому Брюссель повернувся до України спиною?
Posted in: ЄС, Україна | Comments (0)
Автор статті вважає, що Європейський Союз підвів Україну, і стверджує, що по шести роках з часу вибуху європейських надій та ентузіазму, сьогодні країна більше, ніж будь-коли віддалилася від членства у Євросоюзі.
“Україна залізла у ще більші борги, стала ще корумпованішою і залишилася такою ж дисфункціональною як у 2004-му році, коли сотні тисяч людей вийшли на вулиці Києва, щоб підтримати Помаранчеву революцію”, – стверджує видання.
Саме ті лідери обіцяли демократичні реформи і членство у Євросоюзі замість більшої залежності від Росії. Саме тоді був найкращий момент для Європи, вважає Ньюзвік, справити вплив на Україну. Однак, Брюссель відповів байдужістю.
“Зайнятий внутрішніми чварами щодо нової конституції і переляком з приводу того, що Захід захлинеться східноєвропейськими остарбайтерами, офіційні представники ЄС ухилялися називати Україну “європейською країною” і відмовилися розпочати офіційний процес вступу”.
Як стверджує часопис, наслідком цього, стала втрата “золотого шансу вестернізувати Україну”, незалежно від того, хто стане переможцем президентських виборів.
Чим пояснити прохолодне ставлення ЄС до України?
Аби пояснити, якою потужною може бути перспектива членства у ЄС, автор статті наводить приклад Туреччини.
За останнє десятиліття вона досягла суттєвих змін: замість політично пов’язаних кланів і боргів з’явилися кредити, функціональні банки і перше розуміння економіки, з політики й економіки витиснули військових і демократичні реформи сприяли більш відкритому суспільству. Європі це коштувало лише сигналу про можливе членство Туреччини у Євросоюзі, а також інтенсивних дипломатичних зусиль заради змін у Туреччині.
Чому ж подібної можливості не дали Україні, попри те, що з огляду на освіту, індустріалізацію і культуру, вона природніше пасує Європі? Одне з пояснень – це час, пише Ньюзвік. Турки серйозно заговорили про членство у 2002. Туреччина вже стала кандидатом до 2005, коли ЄС добряче втомився від розширення.
Однак, глибшим поясненням може бути брак бачення.
У випадку України Євросоюз переймався більше своїми короткотерміновими планами, ніж стратегічними амбіціями. І проморгав прекрасну можливість стабілізувати свій східний фланг, попри те, що Москва, яка категорично протистоїть членству України в НАТО, ніколи не дратувалася з приводу розширення ЄС.
Яку роль зіграла українська еліта?
Ньюзвік вважає, що й сама Україна відіграла велику роль в тому, що Брюссель повернувся до неї спиною.
Минулого року ініціатива ЄС із вдосконалення української газотранспортної системи наразилася на небажання Києва притиснути корупцію і стати на шлях прозорості.
За останні кілька років через внутрішню боротьбу в “помаранчевому таборі” в країні було кілька раундів популістських витрат за рахунок переважно емісії. Зростання цін на енергоносії призвели до втрати конкурентнозданості алюмінієвої і сталеливарної промисловості України.
Зовнішній борг цього року сягнув 37 мільярдів $. Його частково могла б покрити позика МВФ, але політики не погоджуються на болісні вимоги банку. А отже Київ скоріше за все знову піде до Москви. У неї також немає готівки, але вона дуже хоче накласти руку на руку на українські газотранспортну систему і заводи.
Чи є втрата остаточною?
Домовленість із Росією коштуватиме Україні великої частки її незалежності. Не скориставшись моментом, Європа не справдила надій українського народу і зрадила своїм власним інтересам та ідеалам, – вважає часопис.
Але ще не все втрачено. Згідно з опитуваннями громадської думки, 70% українців хотіли б вступити до ЄС, однак наближення України до економічного колапсу ще більше ускладнило завдання її інтеграції у Європу.
Повернути цей процес навспак видається Брюсселеві непривабливою перспективою. Утім ще гіршою перспективною буде мати зраджену державу на східному кордоні Європи.
admin @ January 29, 2010
Офіційні результати 1го туру виборів
Posted in: Вибори, Україна | Comments (0)
|
Янукович В. Ф.
|
35.32%
|
|
Голосів за: 8 686 751
|
 |
 |
|
|
Тимошенко Ю. В.
|
25.05%
|
|
Голосів за: 6 159 829
|
 |
|
|
|
Тігіпко С. Л.
|
13.06%
|
|
Голосів за: 3 211 257
|
 |
|
|
|
Яценюк А. П.
|
6.96%
|
|
Голосів за: 1 711 749
|
 |
|
|
|
Ющенко В. А.
|
5.45%
|
|
Голосів за: 1 341 539
|
 |
|
|
admin @ January 19, 2010
Вибори в Україні – це не кінець демократії
Posted in: Вибори, Україна | Comments (4)
Іноземна преса рясніє повідомленнями, що перший тур виборів довів, що демократії в Україні настав кінець, і що Янукович неодмінно стане президентом.
Але це все не так. Хоч Янукович і набрав 32,35% голосів, а Тимошенко лише 25,05% відповідно. Але це був лише перший тур голосування. Люди голосували за інших демократичних кандидатів, тому Тимошенко не змогла одержати більшості. А Янукович є єдиним сильним про-російським кандидатом. Це і надало йому таку кількість голосів.
Висновки: на мою думку, президентом стане Тимошенко, так як більшість людей, хто голосував за інших демократичних кандидатів нададуть перевагу Тимошенку. Отже, я думаю, другий тур виборів закінчиться перемогою Тимошенко із 45% голосів, і Янукович набере 38%.
admin @ January 19, 2010
Українська допомога Гаїті
Posted in: Кариби, Катастрофи, Україна | Comments (1)
Міністр закордонних справ України Петро Порошенко направив лист із співчуттями міністру закордонних справ і культу Республіки Гаїті Марії Мішель Рей через стихійне лихо в країні, що призвело до багатьох жертв.
«У цю важку хвилину з народом Гаїті ми поділяємо біль серйозних втрат. Прийміть щирі співчуття і дозвольте нам виразити слова підтримки сім’ям і родичам загиблих і поранених».
Міністерство Закордонних Справ України оголосило, що Україна відправить мобільний шпиталь до Республіки Гаїті для надання медичної допомоги жертвам землетрусу.
admin @ January 16, 2010
Скарби Полуботка і Банк Англії
Posted in: ЄС, Історія, Україна | Comments (1)
У XVIII сторіччі сини гетьмана Павла Полуботка (1660 – 1724 рр.) поклали значні кошти на рахунок під 4% річних у Ост-Індську Компанію. Умов, за якими можна забрати гроші є дві:
1. бути прямим нащадок гетьмана
2. здобуття Україною незалежності
Відомо, що під час Української Народної Республіки (1917 – 1920 рр.) був випадок, коли людина приїхала з Аргентини до Відня у посольство УНР у Австрії, і заявила, що є прямим нащадком гетьмана Полуботка. Тоді посол УНР у Австрії зажадав зустрічі із представником Ост-Індської Компанії, але так як, така компанія припинила своє існування у 1858 році, а увесь капітал та зобов’язання по депозитах перейшла до Банку Англії, приїхав представник Банку Англії. Далі немає точної інформації що трапилося потім. Але відомо, що гроші ніхто нікому не повертав.
За приблизними підрахунками, сума, яку має сплатити Банк Англії Україні становить 1 трильйон £. Звісно, якщо висунути таку суму з фіскальної системи Великобританії, то це буде велика проблема. Але, я думаю, Україна погодилася б навіть на виплату по частинах. Але, Великобританія і не думає нічого нам повертати, так як український уряд не робить нічого, аби повернути гроші.
Загалом, не можна сказати напевно, чи то все вигадки та легенди, чи таки дійсно така подія мала місце. Але хочу зазначити одну цікаву річ, на виправдання правдивості цієї історії. Час з економічним розквітом Великобританії і вкладом гетьманських синів співпадає, а саме це XVIII сторіччя. Можливо, у такий самий спосіб Англія заробила купу грошей, і цей випадок стосується не лише України, але й багатьох інших держав.
admin @ January 9, 2010
Новий договір про реадмісію набрав чинності
Posted in: ЄС, Міжнародні відносини, Україна | Comments (3)
Відсьогодні Україна зобов’язана приймати усіх нелегальних мігрантів, які прибули в Європейський Союз перетинаючи територію України. Два роки назад Україна і ЄС підписали цей договір. Експерти кажуть, що цей документ є погано підготовленим, і Україна перетвориться в свого роду «колектор» для нелегалів.
Екстрадиція одного нелегалу коштуватиме близько 1000$. Його утримання в спеціальному центрі для нелегальних мігрантів коштуватиме державному бюджету ще від 700$ до 800$ на місяць, повідомляє радіо «Свобода».
ЄС мав би трохи допомогти. Отож, ЄС виділить 30 мільйонів € на спорудження спеціального центру для нелегалів.
Станом на сьогодні, Організація Об’єднаних Націй нараховує близько 7 мільйонів нелегалів в Україні. На думку прикордонників, 80% з них потрапляють в Україну перетинаючи українсько-російський кордон, який є погано захищеним.
Експерти вважають, що ми мали б менше проблем, якби наш східний кордон був би краще захищеним. За цей договір ЄС пообіцяв Україні спрощення візового режиму для українців.
Але, на мою думку, спрощення – це не досить. Вже громадяни Сербії, Чорногорії та Македонії можуть подорожувати Шенгенською зоною без віз. Я розглядаю політику ЄС щодо України як несправедливу. На мою думку, ЄС має відмінити візовий режим для українців. Таким чином, я вважаю, це буде чесно.
А як ви вважаєте?
admin @ January 2, 2010
2010 – рік Росії у Франції
Posted in: ЄС, Історія, Культура, Міжнародні відносини, Політика, Україна | Comments (7)
Нічого погано немає у цьому, якби тільки не те, що це не тільки рік Росії у Франції, але й Київської Русі у Франції. На перший погляд важко зрозуміти у чому проблема. Але проблема у тому, що для французів слово Русь і Росія є синонімами. Отже в такий спосіб спотворюється історична правда. Оскільки саме Україна є серцем Київської Русі, і місце звідки почалася Київська Русь. Саме Київ був її столицею, як є зараз столицею України.
На вимогу Лувру надати експонати, українські музеї відмовилися надавати свої експозиції на показ, який влаштував Лувр під назвою “Свята Росія”. У такий спосіб українці бойкотують історичну несправедливість.
Французи вірять у “близнят” Україну і Росію. У те, що ці два народи є братніми (читайте тим самим народом). Але уявімо собі ситуацію, якби французи казали, що Римська Імперія — це прабатьківщина Франції? І італійці, іспанці, румуни і інші народи є братніми або тим самим народом?
На мою думку, французи є занадто зарозумілими, щоб ознайомитися із більшою кількістю інформації з цього питання. Для них про-російська інформація французького уряду і ЗМІ є єдина правда.
Мене, як українця, ображає таке ставлення до моєї держави і нації.
admin @ December 21, 2009
ХІІІ Саміт Україна – ЄС
Posted in: ЄС, Міжнародні відносини, Політика, Україна | Comments (0)
«Визнаючи, що Україна як європейська країна поділяє спільну історію та спільні цінності з країнами Європейського Союзу, визнаючи європейські прагнення України та вітаючи її європейський вибір…» з такої фрази починається спільна декларація ХІІІ Саміту Україна – ЄС.
Мимоволі виникає питання, чим займалися представники ЄС разом з їх українськими колегами останніх 12 самітів? Напевно визначали, що Україна все ж таки, не Африканська країна…
А тепер якщо серйозно. Україна ставила за мету підписати договір про Асоціацію і Зону вільної торгівлі (далі ЗВТ) з ЄС. А вийшло як завжди, нічого суттєвого не підписали, обмежилися загальними фразами.
Мені цікаво, скільки ще самітів треба буде, щоб скасувати візовий режим, щоб підписати та імплементувати ЗВТ та договір про Асоціацію. Робимо ставки панове…
Тепер друга подія, не менш образлива для України. Того ж дня, Чорногорія долучилася до Плану дій щодо членства в НАТО (далі ПДЧ). Цікаво, якими критеріями керується НАТО… Україна, з її збройними силами, і Чорногорія. У кого військові сили кращі? Напевно в України.
До речі, хочу відмітити, коли Румунія вступала в НАТО, в неї на озброєнні стояли МІГ-17, старі літаки, які в Україні не використовуються вже певно років так 30. Скоріше за все Україна не може отримати ПДЧ через те, що НАТО боїться Росію. На тому, «дякуємо» нашому північному сусідові.
admin @ December 5, 2009
Україна та Співдружність Незалежних Держав
Posted in: Міжнародні відносини, СНД, Україна | Comments (0)
На карті:
синій колір – країни-члени СНД (Росія, Білорусь, Молдова, Вірменія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан)
жовтий колір – Україна (не член СНД)
червоний колір – Грузія (не член СНД)
зелений колір – Туркменистан (не член СНД)
Усі вважають, що Україна є членом (СНД). Але це не є так. Після підписання угод про створення СНД у 1991році, український парламент ніколи не ратифікував Статут цієї організації. Отже, згідно із міжнародним правом, Україна не є членом СНД.
Хочу вам навести дані з Міністерства Юстиції України:
ЩОДО СТАТУСУ УКРАЇНИ В СНД
8 грудня 1991 року Президентом України підписано Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав за якою Україна стала однією із держав-засновниць СНД. Ця Угода ратифікована Верховною Радою України 10 грудня 1991 року із застереженнями.
20 грудня 1991 року Верховна Рада України зробила Заяву “З приводу укладення Україною Угоди про Співдружність Незалежних Держав”. Відповідно до останнього абзацу цієї Заяви її положення є офіційним тлумаченням вищезазначеної Угоди.
21 грудня 1991 року Україною було підписано Протокол до Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, який є її складовою частиною.
У зазначених документах, які є визначальними для України щодо її участі в СНД не йдеться про асоційоване членство в цьому міждержавному утворенні.
Крім того, у вищеназваних Угоді та Протоколі можливість асоційованого членства не передбачена.
22 січня 1993 року рішенням Ради глав держав СНД було прийнято Статут СНД. Україною це Рішення не підписано.
Відповідно до частини першої статті 8 Статуту СНД “на підставі рішення Ради глав держав до Співдружності в якості асоційованого члена може приєднатися, держава, яка бажає приймати участь в окремих видах його діяльності на умовах, які визначаються угодою про асоційоване членство”.
Угоду про асоційоване членство у відповідності із Статутом СНД Україна не підписувала.
Статтею 7 Статуту визначено, що “державами – засновницями Співдружності є держави, що підписали і ратифікували Угоду про створення СНД та Протокол до неї.
Державами – членами Співдружності є ті держави-засновниці, які приймають на себе зобов’язання за Статутом СНД на протязі одного року після його прийняття Радою глав держав.
Таким чином, Україна є однією з держав-засновниць Співдружності Незалежних Держав, але не є державою – членом СНД, як така, що не підписала Рішення про прийняття Статуту СНД.
admin @ November 21, 2009
Виборча кампанія в Україні
Posted in: Вибори, Політика | Comments (0)
Сьогодні, 14/11/2009 був останній день реєстрації кандидатів на пост президента України. Станом на сьогодні їх нараховується 18.
За цим посиланням http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011 ви зможете детально переглянути усі кандидатури на сайті Центральної Виборчої Комісії України.
Самі цікаві кандидатури, як на мене, це – Анатолій Гриценко, Володимир Литвин, Олександр Мороз, Юлія Тимошенко, Віктор Янукович, Арсеній Яценюк.
Треба зазначити, що на цих виборах предомінує позиція «Я врятую Україну». Але цікаве питання, від чого рятувати? Взагалі, усі кандидати ніби з глузду з’їхали.
Почнемо з Віктора Януковича. Стабільно про-російський кандидат. Виступає за надання російській мові статусу другої державної. Виступає за покращення відносин з Росією. Усіляко підтримує Росію на міжнародній арені. Але варто зазначити, що це саме його уряд підписав дерективу у 2003 році де було ясно зазначено майбутнє членство України в НАТО.
Анатолій Гриценко. Відносно « темний коник ». Відомий тим, що очолював Міністерство Оборони. Згдіно з його виступів, він підтримує інтеграцію України в Євроатлантичні структури.
Володимир Литвин. Можна сказати «перманентний спікер Верховної Ради України». Більшість своєї політичної кар’єри він провів у кріслі спікера ВР. На мою думку він вже засидівся у владних структурах. Час йому на пенсію.
Олександр Мороз. Лідер Соціалістичної Партії України. Прославився тим, що зрадив демократичну коаліцію 2007 року перейшовши до про-російського блоку. Тому, на мою думку, він точно не підходить на пост президента. На пенсію треба.
Юлія Тимошенко. Всім відома прем’єр-міністр України. У її поведінці висвітлюється комплекс «Жанни д’Арк». А також вона не чітко висловлюється із зовнішньо-політичних питань.
Арсеній Яценюк. Колишній міністр закордонних справ України та спікер ВР. Увесь час його можна було рахувати як про-західного політика. Але зараз усі його коментарі є стриманими щодо зовнішньої політики України. Хоча його зв’язки із Радою з Міжнародних Відносин є підтвердженням його про-західної позиції.
Загалом аналітики вважають, що боротьба за президентське крісло розвернеться між Юлією Тимошенко та Віктором Януковичем.
Хоча як воно буде, побачимо пізніше. Вибір за нами!
admin @ November 16, 2009
